Минають дні, минають ночі...
Щодня, уже більш як 3 місяці я читаю Сонин календар. Зумисне не читаю його заздалегідь. Народився Боб Ділан, помер Бредбері (Бредбері чомусь помер в один день з О’Генрі, від чого "Марсіянські хроніки" ще більше хочеться перейменувати в "Американські"), День журналіста (мої вітання)...
Чомусь з усіх частин календаря тепер найбільше приваблює та, де народився-помер, вона спонукує не кидатися вітати знайомих з їх іменинами чи професійними святами, а сісти й подумати.
Колись Соня мені сказала, що писання календаря її видалося важчим, ніж вона спершу думала. Важчим не тому, що треба з усіх людей, котрі того чи іншого дня народились вибрати кількох, а тому, що треба (бодай собі) пояснити, чому вибрала саме їх.
І потім нестерпно довго вдивлятися в фразу "американський письменник", розуміючи наскільки вона неспроможна описати ні першого захвату, ні останнього післясмаку.
Ліна Сват
Всі статті автора
