Ще кілька днів тому я точно знала, про що писатиму колонку до Дня Свободи (саме так — з великої літери, саме так — 22 листопада, хоч і об’єднаного пізніше з Днем Соборності).
Про ейфорію і надію, підтримку і взаємоповагу. Про оптимізм і стійкість.
Про шанс, який ми мали і чомусь не скористалися. Можливо, тому,що забули про відповідальність, яка йде слідом за свободою.
Про те, що завтра — День пам’яті жертв Голодомору (ну багато в нас днів і великих літер) і що Голодомори є наслідком браку Свободи.
Про те, що Моррісон казав, що свобода є тільки в шкільних підручниках, але, здається, таки не в наших.
Про те, що Ніцше запитував: "Ти називаєш себе вільним. Вільним від чого чи вільним для чого?" Що безцільна свобода зрештою підкосила Римську імперію
Це могла б бути досить добра колонка, але... "Життя повернуло на місце усе, що схотіло". #Євромайдан вийшов у тренди українського твітера зі швидкістю 20 унікальних повідомлень за хвилину. Хлопці з КПІ вели онлайн-трансляцію з Майдану Незалежності з перервами на підзарядку айфону. Хтось жартує, що історія повторюється, але що далі?
Ліна Сват
Всі статті автора
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.